Зустріч в аеропорту та перший день в Індії

Виходячи з аеропорта, я зразу впізнала айсекерів. Їх було десь 5-6. Я була дуже приємно здивована, але вони добре приготувались. Мені подарували вінок з квітів та повісили на шию і дали скуштувати індійські солодощі, запалили щось схоже на свічку і помістили на чолі червону цятку. На вигляд ті солодощі виглядали,  як листок з дерева, а в середині вишеньки загорнуті. Перша думка, що вони з мене прикалуються і мені не треба то їсти, тому я попросила їх спробувати і коли вони то з'їли, тоді я попробувала, на смак нагадало мило, але їм сказала, що нормальне, але щоб більше не давали мені це їсти.

Як це виглядало можна побачити на фото.   

 

   Їхали недовго десь хв. 20-30 до місця де я живу. Проживання забезпечує компанія тому, я була на рахунок цього спокійна. По дорозі побачила корів, які собі гуляли по вулиці, але вони всі коричневого кольору. Дороги там рівні, і бачила, що ремонтують.

  Дуже сподобався готель, де я буду жити цей тиждень.

Потім вони запросили мене на пляж, хоча я була дуже втомлена, від перельоту, але погодилась поїхати. Пляж гарний, але купатись там не можна, вода дуже брудна. Зразу до мене підходили діти, щоб сфотографуватись, звичайно дітям я не відмовляла, а іншим так. Запах там не дуже приємний, або просто неприємний, абсолютно не пахне морем. Після прогулянки, запросили на обід в індійський ресторан. Я раніше пробувала індійську їжу відповідно знала на що чекати. Що здивувало їх, це те, що я мало їм, перше що вони мені сказали, це те що дівчата в Індії їдять багато і мені треба також їсти так ж само. Але не думаю що з цим у мене будуть проблеми.
Айсекери прикольні, в них зараз канікули, навчання починається у червні, коли і сезон дощів.    
В мене абсолютно не було шоку від побаченого, звичайно все виглядає по іншому, але мені подобається, навіть дуже, як то кажуть не такий чорт страшний як його малюють.

Приготування і політ в Індію)

      

       Зазвичай, перший пост необхідно робити перед стажуванням, але в мене не було на це часу. В даному блозі буду описувати своє стажування, враження від країни, цікаві факти. 

  

 Як все почалось... 

    Не встигла я звільнитись з попереднього місця роботи, а вже потрібно було готуватись до стажування. Як завжди в останні 3 години до поїзда, я лиш почала пакувати сумки. По вазі валіз, не дуже сходилось, і десь 30 хв до від'їзду з додому, я здогадалась подзвонити в авіа компанію і запитати скільки кг. можна брати. Я згадала, що коли їхала в США можна було брати 2 сумки по 20 кг., відповідно так і зробила, а тут мені кажуть 30 кг., але одна сумка і 8 кг ручної кладі, відповідно перекидаю все з 2 сумок в одну.

      Приїжджаю на вокзал, і тут звучить оголошення - поїзд запізнюється на 1 год 30 хв. Шок… Все... думаю в аеропорт не встигну. Але на щастя, часу вистачило, щоб доїхати в  Бориспіль. 

    Дальше  історія з сумками продовжується, вийшло так, що одна сумка летить зразу в Мумбай, а друга в Дубаї.

   Політ..

Маршрут польоту - спочатку з Києва до Дубаї летіла українськими авіалініями, а потім пересадка з Дубаї до Мумбаю еміратськими авіалініями. 

Раніше ніколи не літала українськими авіалініями  і добре робила. Очікувала кращого літака,  там не було екранів де можна дивитись фільми та слухати музику, навіть звичайні екрани не показували політ. І так 5 годин я тупо спала, бо робити було  нічого… Одне що сподобалось, це нічний Дубаї, вид просто неперевершений. Освітлення на дорогах дуже красиве, а з літака виглядає неначе перли на дорогах.

      

      Аеропорт сподобався, дуже гарний, в середині дуже оригінальний, пальми, дерева, озеро.  Що трошки дивно було це бачити жінок працівників аеропорту в паранджах, а чоловіків в білій одежі з платком і чорним колечком на голові. Це так же дивно було б для іноземців, якби в Україні чоловіки ходили б у вишитій сорочці та шароварах, а жінки з вінком на голові.Традиції традиціями, але могли б в костюмах працювати.

 Сподобалось і те, що на мене ніхто не витріщався і не чіпався, хоча більшість було індіанців та арабів навколо.

     Наступний літак був набагато кращий хоча, летів 3 години. Посадка також пройшла нормально, і головне, що сумки були на місці. Це був перший мій політ, де не загубили, або зламали мої валізи.